Зодак таблетки от чего


Таблетки Зодак от чего помогают? Есть ответ!

Содержание

Препарат относится к группам:

Ежедневно каждый человек сталкивается с множеством аллергенов, которые отрицательным образом воздействуют на его организм. На сегодняшний момент существует большое число разных препаратов, быстро устраняющих симптомы аллергии. Одним из наиболее эффективных и доступных антигистаминных медикаментов является Зодак. Он представляет собой эффективный блокатор Н1-рецепторов, который обладает противоаллергическим и успокаивающим эффектом.

Препарат оказывает влияние на первоначальную стадию развития аллергических проявлений, значительно уменьшая область воспаления и угнетая выделение медиаторов. Также данное лекарство способствует предупреждению развития отека, уменьшению проницаемости капилляров и снятию спазмолитических явлений гладкой мускулатуры.

От чего помогают таблетки Зодак?

Медицинские специалисты рекомендуют прием этого лекарственного средства в таких случаях, как:

  • аллергический ринит;
  • конъюнктивит;
  • дерматозы;
  • сенная лихорадка или поллиноз;
  • крапивница различной этиологии;
  • отек Квинке и другие аллергические проявления.

Фармакология и состав

Основным компонентом данного лекарства является цетиризина дигидрохлорид, а вспомогательными – кукурузный крахмал, повидон, моногидрат лактозы и магния стеарат. Зодак производится в виде белых таблеток продолговатой формы, покрытых пленочной оболочкой.

Этот медикамент является антиаллергическим препаратом 2-го поколения, отличительной чертой которого является пролонгированный эффект. Он не оказывает существенного антихолинергического или антисеротонинового действия. При употреблении его в умеренной дозировке седативный эффект (сонливость и т.д.) не наблюдается. Период полувыведения активного действующего вещества зависит от возраста больного и варьируется в пределах 5 — 10 часов. Прием еды не оказывает значительного влияния на абсорбцию.

Правила лечения и рекомендуемая дозировка

Нюансы лечения данным медикаментом будут зависеть от причин возникновения аллергии, а также от возраста пациента и других особенностей его организма. Таблетки Зодак нужно принимать внутрь, не разжевывая и запивая обильным количеством жидкости.

  1. Детям возрастной категории от 12 лет и взрослым людям рекомендуется принимать по 10 мг лекарства в день за один прием.
  2. Детям, возраст которых варьируется в пределах от 6 до 12 лет следует употреблять по 5 мг препарата в сутки.

Важно принимать Зодак регулярно, желательно в одно и то же время суток в течение всего периода лечения. Если вы случайно забыли выпить таблетку – сразу же примите следующую дозу.

Противопоказания и побочное действие

Врачи не рекомендуют употреблять данный медикамент при повышенной чувствительности к цетиризину или гидроксизину, а также к любым другим веществам, присутствующим в составе препарата. Нельзя пить Зодак во время кормления грудью и при беременности, а также в детском возрасте до 6 лет и при почечной недостаточности.

При неправильном лечении этим средством у вас могут возникнуть такие побочные реакции, как:

  • повышенная усталость;
  • сонливость;
  • кожная сыпь;
  • возросшая активность печеночных ферментов;
  • головная боль;
  • головокружение;
  • сухость во рту;
  • повышение содержания билирубина.

Как правило, все вышеотмеченные неприятные явления исчезают сразу после прекращения употребления этого лекарственного средства.

Особые указания

Необходимо соблюдать особые указания при применении этого препарата людям с нарушением функции почек или печени, а также пациентам пожилого возраста. Более того, медики советуют на время лечения отказаться от употребления алкогольных напитков и медикаментов, угнетающих центральную нервную систему.

Также во время лечения лучше воздерживаться от занятий потенциально опасными видами деятельности, которые требуют повышенного внимания, концентрации и быстроты психомоторных реакций.

Важно помнить, что положительный эффект от приема Зодака будет наблюдаться только при правильном лечении. Поэтому перед употреблением этого лекарственного препарата внимательно ознакомьтесь с его инструкцией или проконсультируйтесь с врачом. Будьте здоровы!

otchegoshka.ru

как и сколько их пить, через сколько они подействуют.

Побочные действия

Результаты клинических наблюдений и исследований показали, что в рекомендованных дозировках переносимость препарата обычно хорошая. Цетиризин иногда может оказывать некоторое влияние на функции ЦНС, среди которых сонливость, утомляемость, головная боль, головокружение, в отдельных случаях было замечено парадоксальнее влияние цетиризина, которое проявляется возбудимостью, нервозностью.

Препарат не блокирует выделение ацетилхолина, хотя имеются сообщения о единичных жалобах на затрудненное мочеиспускание, сухость во рту и аккомодационных расстройствах.

Сообщения о влиянии Зодак® на функции печени указывали на развитие билирубинемии и повышение АсАт и АлАт, которые в большинстве случаев проходили после того, как препарат исключался из курса лечения.

Из нежелательных побочных реакций были отмечены:

  • Со стороны ЖКТ: боль в животе, сухость во рту, тошнота.
  • Со стороны ЦНС: утомляемость, головокружение, головная боль, сонливость.
  • Со стороны органов дыхания: фарингит.

Передозировка

Возможны следующие симптомы передозировки: спутанность сознания, расстройство стула (диарея), головокружение, сильная утомляемость, головная боль, недомогание, расширение зрачков, кожный зуд, тревога или беспокойство, слабость, успокоительный эффект, сонливость, ступор, повышение числа сердечных сокращений, дрожание конечностей, задержка мочи.

В случае случайного или преднамеренного приема препарата в количествах больше рекомендованных, необходимо промыть желудок, вызывать рвоту, дать энтеросорбенты, при необходимости проводить посимптомную терапию. Спецефического антидота нет. Процедура «искусственной почки» при передозировке цетиризина неэффективена.

Лекарственное взаимодействие

Последствий от сочетания цетиризина с другими лекарствами не выявлено. В том числе исследования касались взаимодействия с псевдоэфедрином или теофиллином: фармакокинетика теофиллина не изменяется, возможно замедление выведения цетиризина.

Зодак® не усиливает влияние этанола. Однако при одновременном их употреблении возможно снижение внимания и быстроты реакций, связанное с сочетанным подавлением ЦНС.

Особые указания

Следует проявлять осторожность, если на фоне лечения Зодак® пациент употребляет алкогольные напитки или если одновременно с этим пациент принимает лекарства, угнетающие ЦНС.

Пациентам, которые отмечали появление заторможенности и/или сонливости на фоне лечения, не рекомендуется водить автотранспорт и заниматься деятельностью, требующей концентрации внимания, сосредоточенности, быстроты реакций.

У пациентов с нарушениями работы спинного мозга, с аденомой предстательной железы, а также в случае, если у них имеются другие риски развития задержки мочи, необходимо назначать Зодак® с осторожностью из-за возможной вероятности проявления данного осложнения.

У пациентов с судорожными припадками, в том числе с повышенной готовностью к судорогам, с эпилепсией цетиризин следует применять с осторожностью.

Перед проведением аллергологических проб рекомендуется отменить препарат на три дня, чтобы цетиризин прекратил ингибирующее воздействие на аллергические реакции со стороны кожи.

Из-за наличия вспомогательных компонентов в пленочной оболочке таблетки Зодак® не назначают пациентам с наследственной непереносимостью галактозы, при лактазной недостаточности, при синдроме глюкозо-галактозной мальабсорбции.

В отдельных случаях прекращение лечения цетиризином может сопровождаться появлением крапивницы, даже если поводом для назначения препарата это заболевание не служило. При возобновлении лечения препарата крапивница исчезает. В случае если проявления данной реакции слишком выражены, требуется повторное назначение лекарства.

Детям до 6 лет таблетки Зодак® не назначают.

Беременность и лактация

Препарат не назначается в период вынашивания. Женщинам, вскармливающим ребенка грудью назначают Зодак после консультации с врачом.

Применение в детском возрасте

Таблетки Зодак® не назначают детям до 6 лет.

При нарушениях функции почек

При ХПН средней и тяжелой степени лечение должно проводиться с осторожностью, с тщательным подбором дозировки.

При нарушениях функции печени

С осторожностью назначают Зодак® при хронических заболеваниях печени. Подбор дозы специалистом может потребоваться в случае, если эти заболевания сопровождаются нарушение работы почек.

Применение у пожилых пациентов

У пожилых пациентов при риске почечных патологий или дисфункций препарат назначается с уменьшением дозировки.

Условия отпуска из аптек

Препарат отпускается без рецепта.

Условия и сроки хранения

Срок годности таблеток Зодак® — 3 года. После истечения срока использовать препарат нельзя, таблетки подлежат утилизации.

Хранить при температуре 10—25 °С, в местах недоступных для детей.

allergia.pro

Зодак таблетки п/о по 10 мг №10: инструкция по применению

Склад

діюча речовина: цетиризину дигідрохлорид;

1 таблетка містить цетиризину дигідрохлориду 10 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, повідон 30, магнію стеарат, гіпромелоза (2910/5), поліетиленгліколь (макрогол 6000), тальк, титану діоксид (Е 171), емульсія симетикону (SE 4).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, продовгуватої форми, білого або майже білого кольору з розподільчою рискою з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину. Код АТХ R06A Е07.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Цетиризин, метаболіт гідроксизину, що утворюється в організмі людини, є потужним селективним антагоністом периферичних Н1-рецепторів. Дослідження зв’язування з рецептором в умовах іn vitro не показали значної афінності до інших рецепторів, крім Н1-рецепторів.

Було показано, що окрім цього анти-Н1 ефекту, цетиризин спричиняє антиалергічну дію: у дозі 10 мг 1 або 2 рази на добу він інгібує пізню стадію мобілізації еозинофілів у шкірі та кон’юнктиві пацієнтів з атопічним дерматитом, яким була проведена провокаційна проба на наявність алергії.

Дослідження серед здорових добровольців показали, що цетиризин у дозах 5 та 10 мг виражено інгібує реакції з появою пухирів та запальної гіперемії, що спричинені дуже високими концентраціями гістаміну в шкірі, проте кореляції з ефективністю не встановлено.

Не було виявлено звикання до антигістамінного ефекту цетиризину (пригнічення появи пухирів та запальної гіперемії). Коли після застосування повторних доз цетиризину лікування препаратом припинялося, нормальна реакція шкіри на гістамін відновлювалася впродовж 3-х днів.

У пацієнтів з алергічним ринітом на тлі бронхіальної астми легкого чи середнього ступеня тяжкості цетиризин у дозі 10 мг 1 раз на добу зменшував симптоми риніту, не впливаючи при цьому на функцію легень. Це дослідження підтверджує безпеку застосування цетиризину пацієнтам з алергією, які мають бронхіальну астму легкого або середнього ступеня тяжкості.

Цетиризин, що призначався у високій дозі 60 мг впродовж 7 днів, не спричинив статистично значущого подовження інтервалу QT.

Продемонстровано, що у рекомендованих дозах цетиризин покращує якість життя пацієнтів з цілорічним та сезонним алергічним ринітом.

Фармакокінетика.

Пікова плазматична концентрація у стані рівноваги становить приблизно 300 нг/мл і досягається протягом 1,0 ± 0,5 години. Після прийому цетиризину у добовій дозі 10 мг впродовж 10 днів кумуляція не спостерігалася. Розподіл таких фармакокінетичних параметрів як максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) та площа під фармакокінетичною кривою (AUC) є однорідним серед добровольців.

Ступінь абсорбції цетиризину не знижується при прийомі їжі, проте знижується швидкість його абсорбції. Біодоступність цетиризину у формі розчину, капсул або таблеток є подібною.

Передбачуваний об'єм розподілу в організмі становить 0,50 л/кг. Відсоток зв'язування цетиризину з білками плазми крові становить 93±0,3 %. Цетиризин не впливає на зв'язування варфарину з білками плазми крові.

Цетиризин не зазнає значного метаболізму при першому проходженні. Приблизно 2/3 речовини виділяється з сечею у незміненому вигляді. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 10 годин.

У діапазоні доз від 5 до 60 мг фармакокінетика цетиризину є лінійною.

Особливі популяції пацієнтів.

Пацієнти літнього віку: після однократного перорального прийому препарату в дозі 10 мг період напіввиведення збільшився приблизно на 50 %, а кліренс зменшився на 40 % у 16 пацієнтів літнього віку порівняно зі звичайними пацієнтами. Зниження кліренсу цетиризину у цих добровольців літнього віку, очевидно, пов'язане зі зниженням у них функції нирок.

Діти: період напіввиведення цетиризину становив приблизно 6 годин у дітей віком від 6 до 12 років.

Пацієнти з порушенням функції нирок: фармакокінетичні показники препарату були подібними у пацієнтів з легким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну вище 40 мл/хв) та здорових добровольців. У пацієнтів з помірним порушенням функції нирок відзначалося трикратне збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу на 70 % порівняно зі здоровими добровольцями.

У пацієнтів, які перебували на гемодіалізі (кліренс креатиніну нижче 7 мл/хв), після однократного перорального прийому цетиризину в дозі 10 мг відзначалося трикратне збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу на 70 % порівняно зі звичайними пацієнтами. Цетиризин погано видаляється за допомогою гемодіалізу. У пацієнтів з помірним чи тяжким порушенням функції нирок необхідне коригування дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Пацієнти з порушенням функції печінки: у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки (гепатоцелюлярними, холестатичними захворюваннями та біліарним цирозом), які однократно прийняли 10 чи 20 мг цетиризину, відзначалося збільшення періоду напіввиведення на 50 % та зниження кліренсу на 40 % порівняно зі здоровими пацієнтами.

Коригування дози у пацієнтів з порушенням функції печінки необхідне лише у випадку наявності супутнього порушення функції нирок.

Показання

Симптоматична терапія назальних та очних симптомів сезонного та постійного алергічного риніту, хронічної ідіопатичної кропив’янки.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу препарату, до гідроксизину або до будь-якого похідного піперазину.

Пацієнти з тяжким порушенням функції нирок з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв.

Пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цетиризин у вигляді таблеток, вкритих оболонкою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження фармакокінетичної взаємодії проводили для цетиризину та псевдоефедрину, циметидину, кетоконазолу, еритроміцину, азитроміцину; фармакокінетичних взаємодій не спостерігалося. У дослідженні багаторазового застосування теофіліну (400 мг 1 раз на добу) та цетиризину спостерігалося незначне (16 %) зниження кліренсу цетиризину, у той час як диспозиція теофіліну не порушувалася при одночасному прийомі цетиризину.

У дослідженнях застосування цетиризину з циметидином, гліпізидом, діазепамом та псевдоефедрином не виявлено доказів побічних фармакодинамічних взаємодій.

У дослідженнях застосування цетиризину з азитроміцином, еритроміцином, кетоконазолом, теофіліном та псевдоефедрином не виявлено доказів побічних клінічних взаємодій. Окрім того, одночасне застосування цетиризину з макролідами або кетоконазолом ніколи не призводило до клінічно значущих змін на ЕКГ.

У дослідженні багаторазового застосування ритонавіру (600 мг 2 рази на добу) та цетиризину (10 мг на добу) тривалість експозиції до цетиризину збільшилася приблизно на 40 %, у той час як диспозиція ритонавіру дещо порушувалася (-11 %) при одночасному прийомі цетиризину.

Об’єм абсорбції цетиризину не знижується при прийомі їжі, хоча показник абсорбції зменшується на 1 годину.

Немає даних щодо посилення ефекту седативних засобів при застосуванні у терапевтичних дозах. Але слід уникати застосування седативних засобів під час прийому препарату.

Особливості застосування

При прийомі у терапевтичних дозах не спостерігалося клінічно значущих взаємодій з алкоголем (при рівнях алкоголю у крові 0,5 г/л). Проте рекомендовано уникати одночасного вживання алкоголю.

З обережністю застосовувати пацієнтам, схильним до затримки сечі (пошкодження хребта, гіперплазія простати), тому що цетиризин може підвищити ризик розвитку затримки сечі.

Рекомендовано з обережністю призначати препарат пацієнтам з епілепсією та пацієнтам із ризиком виникнення судом.

Антигістамінні препарати пригнічують шкірну алергічну пробу, тому перед її проведенням прийом препарату необхідно припинити за 3 дні до дослідження (період виведення).

З обережністю застосовувати пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю (потрібна корекція режиму дозування) та пацієнтам літнього віку з нирковою недостатністю (можливе зниження клубочкової фільтрації).

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Недостатньо даних щодо впливу препарату у період вагітності. Дослідження на тваринах не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. Слід з обережністю призначати препарат вагітним жінкам у випадках, коли, на думку лікаря, користь від застосування переважає потенційний ризик для плода.

Період годування груддю. Цетиризин проникає у грудне молоко у концентраціях, що становлять 25­-90 % від концентрацій у плазмі крові залежно від проміжку часу після застосування препарату. Тому з обережністю слід призначати препарат жінкам, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Об'єктивне оцінювання здатності керувати транспортними засобами, наявності прихованої сонливості та оцінка спроможності працювати на конвеєрі не виявили будь-яких клінічно значущих ефектів при застосуванні препарату у рекомендованій дозі 10 мг.

Пацієнтам, які збираються сідати за кермо, брати участь у потенційно небезпечній діяльності або працювати з механізмами, не слід перевищувати рекомендовану дозу та потрібно враховувати реакцію власного організму на даний лікарський засіб. У чутливих пацієнтів одночасний прийом препарату з іншими засобами, що пригнічують діяльність центральної нервової системи, може спричинити додаткове погіршення концентрації уваги та зниження продуктивності.

Спосіб застосування та дози

Діти віком від 6 до 12 років: 5 мг 2 рази на добу (½ таблетки 2 рази на добу).

Дорослі та діти віком від 12 років: 10 мг 1 раз на добу (1 таблетка 1 раз на добу).

Таблетки потрібно ковтати, запиваючи склянкою води.

Пацієнти літнього віку: дані свідчать, що дозу препарату пацієнтам літнього віку за умови нормальної функції нирок знижувати не потрібно.

Пацієнти з порушенням функції нирок середнього та тяжкого ступеня: даних щодо співвідношення «ефективність/безпека» для пацієнтів з порушенням функції нирок немає. Оскільки цетиризин виводиться переважно через нирки (див. розділ «Фармакологічні властивості»), то у випадках, коли не можна застосувати інший метод лікування, інтервали між дозами необхідно встановлювати індивідуально. Коригувати дозу препарату потрібно відповідно до інформації, наведеної в таблиці. Для того, щоб користуватися цією таблицею дозування, потрібно розрахувати кліренс креатиніну пацієнта (CLкр) в мл/хв. CLкр (мл/хв) може бути розрахований за допомогою визначеного рівня креатиніну в сироватці крові (мг/дл) з використанням наступної формули:

CLкр = [140 - вік (в роках)]× маса тіла (кг) (× 0,85 для жінок)

72 × креатинін сироватки крові (мг/дл)

Корекція дози препарату для дорослих пацієнтів з порушенням функції нирок.

Група

Кліренс креатиніну (мл/хв)

Доза та частота прийому

 

Функція нирок у нормі

≥ 80

10 мг 1 раз на добу

Порушення функції нирок легкого ступеня

50–79

10 мг 1 раз на добу

Порушення функції нирок середнього ступеня тяжкості

30–49

5 мг 1 раз на добу

Порушення функції нирок тяжкого ступеня

< 30

5 мг 1 раз кожних 2 дні

Термінальна стадія хвороби нирок –

пацієнти, які підлягають гемодіалізу

< 10

Протипоказано

Дітям із порушеннями функцій нирок дозу потрібно підбирати індивідуально, враховуючи значення ниркового кліренсу кожного пацієнта, а також його вік та масу тіла.

Пацієнти з порушенням функції печінки: у пацієнтів, які мають лише порушення функції печінки, коригувати дозу не потрібно.

Пацієнти з порушенням функції печінки та нирок: рекомендується корекція дози (див. вище «Пацієнти з порушенням функції нирок середнього та тяжкого ступеня»).

Тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від перебігу захворювання.

Діти

Препарат призначати дітям віком від 6 років. Препарат у формі таблеток, вкритих оболонкою, не рекомендується застосовувати дітям віком до 6 років, оскільки дана лікарська форма не дає можливості підібрати потрібну дозу.

Передозування

Симптоми. Симптоми, що спостерігаються при передозуванні цетиризином, переважно пов'язані з його впливом на центральну нервову систему або з проявами, що можуть нагадувати антихолінергічний ефект.

До небажаних явищ, що спостерігалися після прийому дози, яка щонайменше у 5 разів перевищує рекомендовану добову дозу, належать: сплутаність свідомості, діарея, запаморочення, підвищена втомлюваність, головний біль, нездужання, мідріаз, свербіж, неспокій, седативний ефект, сонливість, ступор, тахікардія, тремор та затримка сечовипускання.

Лікування. Специфічний антидот для цетиризину невідомий. У випадку передозування рекомендується проводити симптоматичну або підтримуючу терапію. Після прийому препарату потрібно якнайшвидше провести промивання шлунка. Видалення цетиризину за допомогою діалізу є неефективним.

Побічні реакції

Клінічні дослідження показали, що застосування цетиризину у рекомендованих дозах може призводити до незначних небажаних ефектів на центральну нервову систему, включаючи сонливість, підвищену втомлюваність, запаморочення та головний біль. У деяких випадках були повідомлення про парадоксальну стимуляцію центральної нервової системи.

Хоча цетиризин є селективним антагоністом периферичних H1-рецепторів без відносної антихолінергічної активності, були повідомлення про поодинокі випадки утруднення сечовипускання, розлади акомодації очей та відчуття сухості у роті.

Були повідомлення про випадки порушення функції печінки з підвищенням рівня печінкових ферментів у поєднанні з підвищенням рівня білірубіну. У більшості випадків ці симптоми зникали після припинення лікування цетиризину дигідрохлоридом.

Клінічні дослідження

У подвійних сліпих контрольованих або фармакоклінічних дослідженнях порівняння цетиризину та плацебо чи інших антигістамінних препаратів у рекомендованих дозах (10 мг на добу для цетиризину), в яких доступні кількісні дані з безпеки, взяли участь більше 3200 пацієнтів, які приймали цетиризин. Серед цієї сукупності пацієнтів були повідомлення про наступні небажані явища внаслідок прийому цетиризину в дозі 10 мг у плацебо-контрольованих дослідженнях, частота яких становила 1 % чи вище:

Небажане явище (згідно з термінологією небажаних явищ ВООЗ)

Цетиризин 10 мг

(n = 3260)

Плацебо

(n = 3061)

Організм в цілому – загальні розлади

Підвищена втомлюваність

 

1,63 %

 

0,95 %

Розлади з боку центральної та периферичної нервової системи

Запаморочення

Головний біль

 

1,10 %

7,42 %

 

0,98 %

8,07 %

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту

Біль у животі

Сухість у роті

Нудота

 

0,98 %

2,09 %

1,07 %

 

1,08 %

0,82 %

1,14 %

Розлади з боку психіки

Сонливість

 

9,63 %

 

5,00 %

Розлади з боку дихальної системи

Фарингіт

 

1,29 %

 

1,34 %

Хоча сонливість виникала статистично частіше, ніж у групі плацебо, у більшості випадків її ступінь був легким або помірним. Об'єктивні тести, як продемонстровано в інших дослідженнях, показали, що при застосуванні препарату в рекомендованих добових дозах у здорових молодих добровольців повсякденна активність не порушувалася.

Серед дітей віком від 6 місяців до 12 років, які були включені в плацебо-контрольовані клінічні чи фармакоклінічні дослідження, відзначалися такі небажані реакції на препарат, частота яких становила 1 % чи вище:

Небажані реакції на препарат

(згідно з термінологією небажаних явищ ВООЗ)

Цетиризин

(n = 1656)

Плацебо

(n = 1294)

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту

Діарея

 

1 %

 

0,6 %

Розлади з боку психіки

Сонливість

 

1,8 %

 

1,4 %

Розлади з боку дихальної системи

Риніт

 

1,4 %

 

1,1 %

Організм у цілому – загальні розлади

Підвищена втомлюваність

 

1 %

 

0,3 %

Досвід післяреєстраційного застосування

Крім побічних ефектів, про які було повідомлено під час клінічних досліджень та які наведені вище, впродовж післяреєстраційного застосування було повідомлено про поодинокі випадки наступних небажаних реакцій на препарат. Дані побічні ефекти, про які повідомлялося рідше, оцінювалися за частотою виникнення (нечасто: ≥ 1/1000 до < 1/100, рідко: ≥ 1/10000 до <1/1000, дуже рідко: < 1/10000) на основі досвіду післяреєстраційного застосування.

З боку крові та лімфатичної системи

Дуже рідко: тромбоцитопенія.

З боку імунної системи

Рідко: гіперчутливість.

Дуже рідко: анафілактичний шок.

З боку психіки

Нечасто: психічне збудження з тривожністю (ажитація).

Рідко: агресія, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, безсоння.

Дуже рідко: нервовий тик.

Частота невідома: суїцидальні думки.

З боку нервової системи

Нечасто: парестезія.

Рідко: судоми, рухові розлади.

Дуже рідко: дисгевзія, синкопе, тремор, дистонія, дискінезія.

Частота невідома – амнезія, порушення пам’яті.

З боку органів зору

Дуже рідко: розлади акомодації, нечіткість зору, розлади рухів очних яблук.

З боку серця

Рідко: тахікардія.

З боку органів слуху та рівноваги

Частота невідома: вертиго.

З боку шлунково-кишкового тракту

Нечасто: діарея.

З боку гепатобіліарної системи

Рідко: порушення функції печінки (підвищення рівня трансаміназ, лужної фосфатази, гамма-глутамілтранспептидази та білірубіну).

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Нечасто: свербіж, висипання.

Рідко: кропив'янка.

Дуже рідко: ангіоневротичний набряк, фіксована медикаментозна еритема.

З боку нирок та сечовивідних шляхів

Дуже рідко: дизурія, енурез.

Частота невідома – затримка сечі.

З боку харчування та обміну речовин: частота невідома – підвищений апетит.

Загальні розлади

Нечасто: астенія, нездужання.

Рідко: набряк.

Зміни при лабораторних та інструментальних дослідженнях

Рідко: збільшення маси тіла.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

№ 30 (10х 3): по 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

ТОВ «Зентіва».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

У кабеловни 130, 102 37 Прага 10, Долні Мєхолупи, Чеська Республіка.

Заявник

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна».

Місцезнаходження заявника

Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50А.

tabletki.ua

Зодак - инструкция, показания, способ применения

Склад

діюча речовина: цетиризину дигідрохлорид;

1 таблетка містить цетиризину дигідрохлориду 10 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, повідон 30, магнію стеарат, гіпромелоза (2910/5), поліетиленгліколь (макрогол 6000), тальк, титану діоксид (Е 171), емульсія симетикону (SE 4).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, продовгуватої форми, білого або майже білого кольору з розподільчою рискою з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину. Код АТХ R06A Е07.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Цетиризин, метаболіт гідроксизину, що утворюється в організмі людини, є потужним селективним антагоністом периферичних Н1-рецепторів. Дослідження зв’язування з рецептором в умовах іn vitro не показали значної афінності до інших рецепторів, крім Н1-рецепторів.

Було показано, що окрім цього анти-Н1 ефекту, цетиризин спричиняє антиалергічну дію: у дозі 10 мг 1 або 2 рази на добу він інгібує пізню стадію мобілізації еозинофілів у шкірі та кон’юнктиві пацієнтів з атопічним дерматитом, яким була проведена провокаційна проба на наявність алергії.

Дослідження серед здорових добровольців показали, що цетиризин у дозах 5 та 10 мг виражено інгібує реакції з появою пухирів та запальної гіперемії, що спричинені дуже високими концентраціями гістаміну в шкірі, проте кореляції з ефективністю не встановлено.

Не було виявлено звикання до антигістамінного ефекту цетиризину (пригнічення появи пухирів та запальної гіперемії). Коли після застосування повторних доз цетиризину лікування препаратом припинялося, нормальна реакція шкіри на гістамін відновлювалася впродовж 3-х днів.

У пацієнтів з алергічним ринітом на тлі бронхіальної астми легкого чи середнього ступеня тяжкості цетиризин у дозі 10 мг 1 раз на добу зменшував симптоми риніту, не впливаючи при цьому на функцію легень. Це дослідження підтверджує безпеку застосування цетиризину пацієнтам з алергією, які мають бронхіальну астму легкого або середнього ступеня тяжкості.

Цетиризин, що призначався у високій дозі 60 мг впродовж 7 днів, не спричинив статистично значущого подовження інтервалу QT.

Продемонстровано, що у рекомендованих дозах цетиризин покращує якість життя пацієнтів з цілорічним та сезонним алергічним ринітом.

Фармакокінетика.

Пікова плазматична концентрація у стані рівноваги становить приблизно 300 нг/мл і досягається протягом 1,0 ± 0,5 години. Після прийому цетиризину у добовій дозі 10 мг впродовж 10 днів кумуляція не спостерігалася. Розподіл таких фармакокінетичних параметрів як максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) та площа під фармакокінетичною кривою (AUC) є однорідним серед добровольців.

Ступінь абсорбції цетиризину не знижується при прийомі їжі, проте знижується швидкість його абсорбції. Біодоступність цетиризину у формі розчину, капсул або таблеток є подібною.

Передбачуваний об'єм розподілу в організмі становить 0,50 л/кг. Відсоток зв'язування цетиризину з білками плазми крові становить 93±0,3 %. Цетиризин не впливає на зв'язування варфарину з білками плазми крові.

Цетиризин не зазнає значного метаболізму при першому проходженні. Приблизно 2/3 речовини виділяється з сечею у незміненому вигляді. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 10 годин.

У діапазоні доз від 5 до 60 мг фармакокінетика цетиризину є лінійною.

Особливі популяції пацієнтів.

Пацієнти літнього віку: після однократного перорального прийому препарату в дозі 10 мг період напіввиведення збільшився приблизно на 50 %, а кліренс зменшився на 40 % у 16 пацієнтів літнього віку порівняно зі звичайними пацієнтами. Зниження кліренсу цетиризину у цих добровольців літнього віку, очевидно, пов'язане зі зниженням у них функції нирок.

Діти: період напіввиведення цетиризину становив приблизно 6 годин у дітей віком від 6 до 12 років.

Пацієнти з порушенням функції нирок: фармакокінетичні показники препарату були подібними у пацієнтів з легким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну вище 40 мл/хв) та здорових добровольців. У пацієнтів з помірним порушенням функції нирок відзначалося трикратне збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу на 70 % порівняно зі здоровими добровольцями.

У пацієнтів, які перебували на гемодіалізі (кліренс креатиніну нижче 7 мл/хв), після однократного перорального прийому цетиризину в дозі 10 мг відзначалося трикратне збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу на 70 % порівняно зі звичайними пацієнтами. Цетиризин погано видаляється за допомогою гемодіалізу. У пацієнтів з помірним чи тяжким порушенням функції нирок необхідне коригування дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Пацієнти з порушенням функції печінки: у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки (гепатоцелюлярними, холестатичними захворюваннями та біліарним цирозом), які однократно прийняли 10 чи 20 мг цетиризину, відзначалося збільшення періоду напіввиведення на 50 % та зниження кліренсу на 40 % порівняно зі здоровими пацієнтами.

Коригування дози у пацієнтів з порушенням функції печінки необхідне лише у випадку наявності супутнього порушення функції нирок.

Показання

Симптоматична терапія назальних та очних симптомів сезонного та постійного алергічного риніту, хронічної ідіопатичної кропив’янки.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу препарату, до гідроксизину або до будь-якого похідного піперазину.

Пацієнти з тяжким порушенням функції нирок з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв.

Пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цетиризин у вигляді таблеток, вкритих оболонкою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження фармакокінетичної взаємодії проводили для цетиризину та псевдоефедрину, циметидину, кетоконазолу, еритроміцину, азитроміцину; фармакокінетичних взаємодій не спостерігалося. У дослідженні багаторазового застосування теофіліну (400 мг 1 раз на добу) та цетиризину спостерігалося незначне (16 %) зниження кліренсу цетиризину, у той час як диспозиція теофіліну не порушувалася при одночасному прийомі цетиризину.

У дослідженнях застосування цетиризину з циметидином, гліпізидом, діазепамом та псевдоефедрином не виявлено доказів побічних фармакодинамічних взаємодій.

У дослідженнях застосування цетиризину з азитроміцином, еритроміцином, кетоконазолом, теофіліном та псевдоефедрином не виявлено доказів побічних клінічних взаємодій. Окрім того, одночасне застосування цетиризину з макролідами або кетоконазолом ніколи не призводило до клінічно значущих змін на ЕКГ.

У дослідженні багаторазового застосування ритонавіру (600 мг 2 рази на добу) та цетиризину (10 мг на добу) тривалість експозиції до цетиризину збільшилася приблизно на 40 %, у той час як диспозиція ритонавіру дещо порушувалася (-11 %) при одночасному прийомі цетиризину.

Об’єм абсорбції цетиризину не знижується при прийомі їжі, хоча показник абсорбції зменшується на 1 годину.

Немає даних щодо посилення ефекту седативних засобів при застосуванні у терапевтичних дозах. Але слід уникати застосування седативних засобів під час прийому препарату.

Особливості застосування

При прийомі у терапевтичних дозах не спостерігалося клінічно значущих взаємодій з алкоголем (при рівнях алкоголю у крові 0,5 г/л). Проте рекомендовано уникати одночасного вживання алкоголю.

З обережністю застосовувати пацієнтам, схильним до затримки сечі (пошкодження хребта, гіперплазія простати), тому що цетиризин може підвищити ризик розвитку затримки сечі.

Рекомендовано з обережністю призначати препарат пацієнтам з епілепсією та пацієнтам із ризиком виникнення судом.

Антигістамінні препарати пригнічують шкірну алергічну пробу, тому перед її проведенням прийом препарату необхідно припинити за 3 дні до дослідження (період виведення).

З обережністю застосовувати пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю (потрібна корекція режиму дозування) та пацієнтам літнього віку з нирковою недостатністю (можливе зниження клубочкової фільтрації).

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Недостатньо даних щодо впливу препарату у період вагітності. Дослідження на тваринах не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. Слід з обережністю призначати препарат вагітним жінкам у випадках, коли, на думку лікаря, користь від застосування переважає потенційний ризик для плода.

Період годування груддю. Цетиризин проникає у грудне молоко у концентраціях, що становлять 25­-90 % від концентрацій у плазмі крові залежно від проміжку часу після застосування препарату. Тому з обережністю слід призначати препарат жінкам, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Об'єктивне оцінювання здатності керувати транспортними засобами, наявності прихованої сонливості та оцінка спроможності працювати на конвеєрі не виявили будь-яких клінічно значущих ефектів при застосуванні препарату у рекомендованій дозі 10 мг.

Пацієнтам, які збираються сідати за кермо, брати участь у потенційно небезпечній діяльності або працювати з механізмами, не слід перевищувати рекомендовану дозу та потрібно враховувати реакцію власного організму на даний лікарський засіб. У чутливих пацієнтів одночасний прийом препарату з іншими засобами, що пригнічують діяльність центральної нервової системи, може спричинити додаткове погіршення концентрації уваги та зниження продуктивності.

Спосіб застосування та дози

Діти віком від 6 до 12 років: 5 мг 2 рази на добу (½ таблетки 2 рази на добу).

Дорослі та діти віком від 12 років: 10 мг 1 раз на добу (1 таблетка 1 раз на добу).

Таблетки потрібно ковтати, запиваючи склянкою води.

Пацієнти літнього віку: дані свідчать, що дозу препарату пацієнтам літнього віку за умови нормальної функції нирок знижувати не потрібно.

Пацієнти з порушенням функції нирок середнього та тяжкого ступеня: даних щодо співвідношення «ефективність/безпека» для пацієнтів з порушенням функції нирок немає. Оскільки цетиризин виводиться переважно через нирки (див. розділ «Фармакологічні властивості»), то у випадках, коли не можна застосувати інший метод лікування, інтервали між дозами необхідно встановлювати індивідуально. Коригувати дозу препарату потрібно відповідно до інформації, наведеної в таблиці. Для того, щоб користуватися цією таблицею дозування, потрібно розрахувати кліренс креатиніну пацієнта (CLкр) в мл/хв. CLкр (мл/хв) може бути розрахований за допомогою визначеного рівня креатиніну в сироватці крові (мг/дл) з використанням наступної формули:

CLкр = [140 - вік (в роках)]× маса тіла (кг) (× 0,85 для жінок)

72 × креатинін сироватки крові (мг/дл)

Корекція дози препарату для дорослих пацієнтів з порушенням функції нирок.

Група

Кліренс креатиніну (мл/хв)

Доза та частота прийому

 

Функція нирок у нормі

≥ 80

10 мг 1 раз на добу

Порушення функції нирок легкого ступеня

50–79

10 мг 1 раз на добу

Порушення функції нирок середнього ступеня тяжкості

30–49

5 мг 1 раз на добу

Порушення функції нирок тяжкого ступеня

< 30

5 мг 1 раз кожних 2 дні

Термінальна стадія хвороби нирок –

пацієнти, які підлягають гемодіалізу

< 10

Протипоказано

Дітям із порушеннями функцій нирок дозу потрібно підбирати індивідуально, враховуючи значення ниркового кліренсу кожного пацієнта, а також його вік та масу тіла.

Пацієнти з порушенням функції печінки: у пацієнтів, які мають лише порушення функції печінки, коригувати дозу не потрібно.

Пацієнти з порушенням функції печінки та нирок: рекомендується корекція дози (див. вище «Пацієнти з порушенням функції нирок середнього та тяжкого ступеня»).

Тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від перебігу захворювання.

Діти

Препарат призначати дітям віком від 6 років. Препарат у формі таблеток, вкритих оболонкою, не рекомендується застосовувати дітям віком до 6 років, оскільки дана лікарська форма не дає можливості підібрати потрібну дозу.

Передозування

Симптоми. Симптоми, що спостерігаються при передозуванні цетиризином, переважно пов'язані з його впливом на центральну нервову систему або з проявами, що можуть нагадувати антихолінергічний ефект.

До небажаних явищ, що спостерігалися після прийому дози, яка щонайменше у 5 разів перевищує рекомендовану добову дозу, належать: сплутаність свідомості, діарея, запаморочення, підвищена втомлюваність, головний біль, нездужання, мідріаз, свербіж, неспокій, седативний ефект, сонливість, ступор, тахікардія, тремор та затримка сечовипускання.

Лікування. Специфічний антидот для цетиризину невідомий. У випадку передозування рекомендується проводити симптоматичну або підтримуючу терапію. Після прийому препарату потрібно якнайшвидше провести промивання шлунка. Видалення цетиризину за допомогою діалізу є неефективним.

Побічні реакції

Клінічні дослідження показали, що застосування цетиризину у рекомендованих дозах може призводити до незначних небажаних ефектів на центральну нервову систему, включаючи сонливість, підвищену втомлюваність, запаморочення та головний біль. У деяких випадках були повідомлення про парадоксальну стимуляцію центральної нервової системи.

Хоча цетиризин є селективним антагоністом периферичних H1-рецепторів без відносної антихолінергічної активності, були повідомлення про поодинокі випадки утруднення сечовипускання, розлади акомодації очей та відчуття сухості у роті.

Були повідомлення про випадки порушення функції печінки з підвищенням рівня печінкових ферментів у поєднанні з підвищенням рівня білірубіну. У більшості випадків ці симптоми зникали після припинення лікування цетиризину дигідрохлоридом.

Клінічні дослідження

У подвійних сліпих контрольованих або фармакоклінічних дослідженнях порівняння цетиризину та плацебо чи інших антигістамінних препаратів у рекомендованих дозах (10 мг на добу для цетиризину), в яких доступні кількісні дані з безпеки, взяли участь більше 3200 пацієнтів, які приймали цетиризин. Серед цієї сукупності пацієнтів були повідомлення про наступні небажані явища внаслідок прийому цетиризину в дозі 10 мг у плацебо-контрольованих дослідженнях, частота яких становила 1 % чи вище:

Небажане явище (згідно з термінологією небажаних явищ ВООЗ)

Цетиризин 10 мг

(n = 3260)

Плацебо

(n = 3061)

Організм в цілому – загальні розлади

Підвищена втомлюваність

 

1,63 %

 

0,95 %

Розлади з боку центральної та периферичної нервової системи

Запаморочення

Головний біль

 

1,10 %

7,42 %

 

0,98 %

8,07 %

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту

Біль у животі

Сухість у роті

Нудота

 

0,98 %

2,09 %

1,07 %

 

1,08 %

0,82 %

1,14 %

Розлади з боку психіки

Сонливість

 

9,63 %

 

5,00 %

Розлади з боку дихальної системи

Фарингіт

 

1,29 %

 

1,34 %

Хоча сонливість виникала статистично частіше, ніж у групі плацебо, у більшості випадків її ступінь був легким або помірним. Об'єктивні тести, як продемонстровано в інших дослідженнях, показали, що при застосуванні препарату в рекомендованих добових дозах у здорових молодих добровольців повсякденна активність не порушувалася.

Серед дітей віком від 6 місяців до 12 років, які були включені в плацебо-контрольовані клінічні чи фармакоклінічні дослідження, відзначалися такі небажані реакції на препарат, частота яких становила 1 % чи вище:

Небажані реакції на препарат

(згідно з термінологією небажаних явищ ВООЗ)

Цетиризин

(n = 1656)

Плацебо

(n = 1294)

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту

Діарея

 

1 %

 

0,6 %

Розлади з боку психіки

Сонливість

 

1,8 %

 

1,4 %

Розлади з боку дихальної системи

Риніт

 

1,4 %

 

1,1 %

Організм у цілому – загальні розлади

Підвищена втомлюваність

 

1 %

 

0,3 %

Досвід післяреєстраційного застосування

Крім побічних ефектів, про які було повідомлено під час клінічних досліджень та які наведені вище, впродовж післяреєстраційного застосування було повідомлено про поодинокі випадки наступних небажаних реакцій на препарат. Дані побічні ефекти, про які повідомлялося рідше, оцінювалися за частотою виникнення (нечасто: ≥ 1/1000 до < 1/100, рідко: ≥ 1/10000 до <1/1000, дуже рідко: < 1/10000) на основі досвіду післяреєстраційного застосування.

З боку крові та лімфатичної системи

Дуже рідко: тромбоцитопенія.

З боку імунної системи

Рідко: гіперчутливість.

Дуже рідко: анафілактичний шок.

З боку психіки

Нечасто: психічне збудження з тривожністю (ажитація).

Рідко: агресія, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, безсоння.

Дуже рідко: нервовий тик.

Частота невідома: суїцидальні думки.

З боку нервової системи

Нечасто: парестезія.

Рідко: судоми, рухові розлади.

Дуже рідко: дисгевзія, синкопе, тремор, дистонія, дискінезія.

Частота невідома – амнезія, порушення пам’яті.

З боку органів зору

Дуже рідко: розлади акомодації, нечіткість зору, розлади рухів очних яблук.

З боку серця

Рідко: тахікардія.

З боку органів слуху та рівноваги

Частота невідома: вертиго.

З боку шлунково-кишкового тракту

Нечасто: діарея.

З боку гепатобіліарної системи

Рідко: порушення функції печінки (підвищення рівня трансаміназ, лужної фосфатази, гамма-глутамілтранспептидази та білірубіну).

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Нечасто: свербіж, висипання.

Рідко: кропив'янка.

Дуже рідко: ангіоневротичний набряк, фіксована медикаментозна еритема.

З боку нирок та сечовивідних шляхів

Дуже рідко: дизурія, енурез.

Частота невідома – затримка сечі.

З боку харчування та обміну речовин: частота невідома – підвищений апетит.

Загальні розлади

Нечасто: астенія, нездужання.

Рідко: набряк.

Зміни при лабораторних та інструментальних дослідженнях

Рідко: збільшення маси тіла.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

№ 30 (10х 3): по 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

ТОВ «Зентіва».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

У кабеловни 130, 102 37 Прага 10, Долні Мєхолупи, Чеська Республіка.

Заявник

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна».

Місцезнаходження заявника

Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50А.

tabletki.ua


Смотрите также